Ювенильный артрит список литературы

Резюме

У статті надані сучасні уявлення про етіологію, спадкову схильність, імунопатогенез ювенільного ревматоїдного артриту (ЮРА), одного з найбільш поширених і найбільш інвалідизуючих ревматичних захворювань, що зустрічаються у дітей. Етіологія захворювання в теперішній час остаточно не розшифрована, є лише ряд більш-менш обґрунтованих гіпотез. Привертають увагу персистуючі віруси. Артротропні персистуючі віруси — віруси Коксакі, Епштейна — Барр, цитомегаловірус, парвовіруси, віруси герпесу, що мають тропізм до тканин суглобів, здатні тривалий час в них персистувати і викликати імунне запалення на тлі імунологічних дефектів. Також є дані про зв’язок ЮРА з інфекцією, викликаною Mycoplasma pneumoniaе і Chlamydоphila pneumoniaе. У виникненні і розвитку ЮРА відіграють роль генетична схильність і особливості імунної системи. Є відомості про асоціацію генів гістосумісності HLA з ЮРА в цілому і з окремими варіантами захворювання. HLA А2, DR5, DR8 є маркерами олігоартриту в дівчаток, що мають увеїт, серопозитивних за антинуклеарним фактором. HLA В27 — маркер ризику розвитку ЮРА у хлопчиків з олігоартритом або обмеженим поліартритом, з ураженням переважно суглобів нижніх кінцівок, з наявністю ентезопатій у шкільному або підлітковому віці. HLA DR4, DR5, DRВ1-04 є маркерами ЮРА у дівчаток з ураженням дрібних симетричних суглобів кистей, серопозитивних за ревматоїдним фактором, з початком захворювання в старшому шкільному віці. Основу патогенезу ЮРА складають дефекти Т- і В-клітинних імунних реакцій, що призводять до гіперпродукції прозапальних цитокінів. Гіперпродукція прозапальних цитокінів лежить в основі пошкодження синовіальної оболонки суглоба, хряща, а також в основі розвитку системних проявів хвороби. Серед великої кількості прозапальних цитокінів у розвитку захворювання доведена важлива роль окремих цитокінів, а саме фактора некрозу пухлини a (ФНП-a), інтерлейкінів — ІЛ-6, ІЛ-1β. ФНП-a призводить до розвитку хронічного запалення, деструкції хряща й кістки. ІЛ-6 належить виняткова роль у генезі ЮРА із системним початком. Із його гіперпродукцією пов’язують такі позасуглобові прояви хвороби, як лихоманка, гіпохромна анемія, тромбоцитоз. ІЛ-6 стимулює продукцію гепатоцитами гострофазових білків, відіграє важливу роль у розвитку низки ускладнень, таких як остеопороз і амілоїдоз. Стан цитокінової мережі при різних варіантах ЮРА до кінця не вивчено. Деякі автори вказують на максимальне підвищення ІЛ-6 та ІЛ-1 при ЮРА із системним початком. Значне підвищення ФНП-α виявлено у пацієнтів із поліартикулярним варіантом ЮРА, особливо з високими значеннями ревматоїдного фактору. Рівень прозапальних цитокінів корелює з активністю запалення і відображає тяжкість захворювання, визначає подальший прогноз. У розвитку ревматичних захворювань у дітей істотну роль відіграє не абсолютна кількість утворення тих чи інших цитокінів, а дисбаланс про- та протизапальних цитокінів. Цей дисбаланс може виникнути під дією шкідливого чинника: бактеріальної або вірусної інфекції, переохолодження, інсоляції, профілактичних щеплень, травми суглобів, несприятливих екологічних чинників, хронічних психоемоційних стресів. Але в більшості дітей після ліквідації дії шкідливого чинника відновлюється нормальне співвідношення цитокінів, а в дітей із генетичною схильністю дисбаланс зберігається, що призводить до розвит-ку ревматичної патології.

В статье даны современные представления об этиологии, наследственной предрасположенности, иммунопатогенезе ювенильного ревматоидного артрита (ЮРА), одного из наиболее частых и самых инвалидизирующих ревматических заболеваний, встречающихся у детей. Этиология заболевания в настоящее время окончательно не расшифрована, существует лишь ряд более или менее обоснованных гипотез. Среди предрасполагающих факторов важную роль отводят персистирующим вирусам. Артротропные персистирующие вирусы — вирусы Коксаки, Эпштейна — Барр, цитомегаловирус, вирусы герпеса, парвовирусы, обладающие тропизмом к тканям суставов, способны длительно в них персистировать и вызывать иммунное воспаление на фоне иммунологических дефектов. Также имеются данные о связи ЮРА с инфекцией, вызванной Mycoplasma pneumoniaе и Chlamydоphila pneumoniaе. В возникновении и развитии ЮРА играет роль генетическая предрасположенность и особенности иммунной системы. Имеются сведения об ассоциации генов гистосовместимости HLA с ЮРА в целом и с отдельными вариантами заболевания. HLA А2, DR5, DR8 являются маркерами олигоартрита у девочек, имеющих увеит, с серопозитивностью по антинуклеарному фактору. HLA В27 — маркер риска развития ЮРА у мальчиков с олигоартритом или ограниченным полиартритом, с преимущественным поражением суставов нижних конечностей, с наличием энтезопатий в школьном или подростковом возрасте. HLA DR4, DR5, DRВ1-04 являются маркерами ЮРА у девочек с поражением мелких симметричных суставов кистей, серопозитивных по ревматоидному фактору, с дебютом заболевания в старшем школьном возрасте. Основу патогенеза ЮРА составляют дефекты Т- и В-клеточных иммунных реакций, приводящие к гиперпродукции провоспалительных цитокинов. Гиперпродукция провоспалительных цитокинов лежит в основе повреждения синовиальной оболочки сустава, хряща, а также в основе развития системных проявлений болезни. Среди большого количества провоспалительных цитокинов центральное место в развитии заболевания занимает фактор некроза опухоли α (ФНО-α), интерлейкины — ИЛ-6, ИЛ-1β. ФНО-α приводит к развитию хронического воспаления, деструкции хряща и кости. ИЛ-6 принадлежит исключительная роль в генезе системного варианта заболевания. С его гиперпродукцией связывают такие внесуставные проявления болезни, как лихорадка, гипохромная анемия, тромбоцитоз. ИЛ-6 стимулирует продукцию гепатоцитами острофазовых белков, играет роль в развитии ряда осложнений, таких как остеопороз и амилоидоз. Состояние цитокиновой сети при различных вариантах ЮРА до конца не изучено. Некоторые авторы указывают на максимальное повышение ИЛ-6 и ИЛ-1 при системном варианте заболевания. Значительное повышение ФНО-α выявлено у пациентов с полиартикулярным вариантом ЮРА, особенно с высокими значениями ревматоидного фактора. Уровень провоспалительных цитокинов коррелирует с активностью воспаления и отражает тяжесть заболевания, определяет дальнейший прогноз. В основе развития ревматических заболеваний у детей существенную роль играет не абсолютное количество образования тех или иных цитокинов, а дисбаланс про- и противовоспалительных цитокинов. Данный дисбаланс может возникнуть под действием повреждающего фактора: бактериальной или вирусной инфекции, переохлаждения, инсоляции, профилактических прививок, травмы суставов, неблагоприятных экологических факторов, хронических психоэмоциональных стрессов. Но у большинства детей после ликвидации действия повреждающего фактора восстанавливается нормальное соотношение цитокинов, а у детей с генетической предрасположенностью дисбаланс сохраняется, что ведет к развитию ревматической патологии.

The article presents modern ideas about etiology, hereditary predisposition, immunopathogenesis of juvenile rheumatoid arthritis (JRA), one of the most frequent and most disabling rheumatic diseases in children. The etiology of the disease isn’t finally determined. There are only a number of more or less well-founded hypotheses. Among the predisposing factors, an important role belongs to persistent viruses. Arthrotropic persistent viruses — Coxsackie, Epstein-Barr virus, cytomegalovirus, herpes, parvoviruses which have tropism to the joint tissues, can persist for a long time in them, and cause immune inflammation on the background of immunological defects. There is also evidence of a link between JRA and infection caused by Mycoplasma pneumoniae and Chlamydophila pneumoniae. Genetic predisposition and the features of the immune system play a role in the emergence and development of JRA. There is information about the association of HLA histocompatibility genes with JRA in general and with specific variants of the disease. HLA A2, DR5, DR8 are markers of oligoarthritis in girls with uveitis, with seropositivity in antinuclear factor. HLA B27 is a risk marker for JRA developing in boys with oligoarthritis or localized polyarthritis, with predominant lesion of the lower limb joints, with the presence of enthesopathies in school age or adolescence. HLA DR4, DR5, DRB1-04 are markers of JRA in girls with lesions of small symmetrical joints of the hands, seropositive for rheumatoid factor, with the onset of the disease in the senior school age. The defects of T- and B-cell immune are the basis of the pathogenesis of JRA reactions leading to hyperproduction of proinflammatory cytokines. Hyperproduction of proinflammatory cytokines underlies the damage to the synovial membrane of the joint, cartilage, as well as the development of systemic manifestations of the disease. Among a large number of proinflammatory cytokines, the tumor necrosis factor a (TNF-a), interleukins (IL) — 6, 1β, play a key role in the development of the disease. TNF-a leads to chronic inflammation, destruction of the cartilage and bone. IL-6 has an exceptional role in the genesis of the systemic variant of the disease. With its hyperproduction, such extraarticular manifestations of the disease as fever, hypochromic anemia, thrombocytosis are associated. IL-6 stimulates the production of acute-phase proteins by hepatocytes, plays a role in the development of a number of complications, such as osteoporosis and amyloidosis. The state of the cytokine network under various variants of the JRA is not fully studied. Some authors point to the maximum increase in IL-6 and IL-1 in the systemic variant of the disease. A significant increase in TNF-α was detected in patients with polyarticular JRA, especially with high rheumatoid factor values. The level of proinflammatory cytokines correlates with inflammation activity and reflects the severity of the disease, determines a further prognosis. In the development of rheumatic diseases in children, an important role is played not by the absolute amount of certain cytokines, but by the imba-lance of pro- and anti-inflammatory cytokines. This imbalance can arise under the influence of damaging factor: bacterial or viral infection, hypothermia, insolation, preventive vaccinations, joint trauma, adverse environmental factors, chronic psychoemotional stresses. But in most children, after the elimination of damaging factor, the normal ratio of cytokines is restored, and in children with genetic predisposition, the imbalance persists that leads to the development of rheumatic pathology.

Ключевые слова

ювенільний ревматоїдний артрит; діти; огляд

ювенильный ревматоидный артрит; дети; обзор

juvenile rheumatoid arthritis; children; review

Список литературы

1. Авдеева А.С. Связь уровней цитокинов с активностью заболевания, уровнем аутоантител и деструктивными изменениями суставов при раннем ревматоидном артрите / А.С. Авдеева [и др.] // Научно-практическая ревматология. — 2015. — № 4 (53). — С. 385-390.

2. Бзарова Т.М. Опыт применения растворимых рецепторов к ФНО у больной тяжелым полиартикулярным вариантом ювенильного ревматоидного артрита / Т.М. Бзарова [и др.] // Вопросы современной педиатрии. — 2010. — Т. 9, № 3. — С. 88-96.

3. Беляева Л.М. Детская кардиология и ревматология: Практическое руководство / Л.М. Беляева. — М.: Медицинское информационное агентство, 2011. — 584 с. 

4. Беляева Л.М. Современные подходы к терапии ревматических болезней у детей / Л.М. Беляева [и др.] // Международный журнал педиатрии, акушерства и гинекологии. — 2013. — Т. 3, № 3. — С. 25-34.

5. Бережний В.В. Тоцилізумаб у лікуванні ювенільного ревматоїдного артриту / В.В. Бережний [та ін.] // Здоровье ребенка. — 2015. — № 2 (61). — С. 151-157.

6. Бойко Я.Є. HLA В 27 у дітей з ювенільним ідіопатичним артритом: клінічна оцінка 72 хворих / Я.Є. Бойко // Український ревматологічний журнал. — 2007. — № 2 (28). — С. 61-64. 

7. Бойко Я.Є. Еволюція поглядів на класифікацію та терапію ювенільного ідіопатичного артриту / Я.Є. Бойко // Український ревматологічний журнал. — 2008. — № 1. — С. 30-39.

8. Бойко Я.Є. Ювенільний ревматоїдний артрит: що треба знати / Я.Є. Бойко // Дитячий лікар. — 2011. — № 5 (12). — С. 39-52.

9. Бойко Я.Є. Віддалені наслідки ювенільного ревматоїдного артриту: Результати спостереження 70 хворих / Я.Є. Бойко // Український ревматологічний журнал. — 2014. — № 56 (2). — C. 67-72.

10. Бойко Я.Є. Цитокінові маркери та прогностичні фактори несприятливого перебігу ювенільного ідіопатичного артриту / Я.Є. Бойко, В.П. Чернишов // Український ревматологічний журнал. — 2012. — № 49 (3). — С. 16-22.

11. Волосовец О.П. Состояние оказания медицинской помощи детям с кардиоревматологической патологией / О.П. Волосовец // Здоровье ребенка. — 2015. — № 5 (65). — С. 125-135.

12. Генно-инженерные биологические препараты в лечении ревматоидного артрита / Под ред. Е.Л. Насонова. — М.: ИМА-ПРЕСС, 2013. — 522 с. 

13. Геппе Н.А. Руководство по детской ревматологии / Н.А. Геппе, Н.С. Подчерняева, Г.А. Лыскина. — М.: ГЭОТАР-Медиа, 2011. — 720 с. 

14. Дудник В.М. Оцінка фармакологічної ефективності базисної терапії ювенільного ревматоїдного артриту / В.М. Дудник, Ю.В. Вижга // Современная педиатрия. — 2014. — № 8 (64). — С. 115-118.

15. Избранные лекции по педиатрии / Под ред. А.А. Баранова, Р.Р. Шиляева, Б.С. Каганова. — М.: Династия, 2005. — 640 с. 

16. Каледа М.И. Клиническое наблюдение применения тоцилизумаба при рефрактерном системном ювенильном артрите с поражением легких и синдромом активации макрофагов / М.И. Каледа, И.П. Никишина, С.Р. Родионовская // Научно-практическая ревматология. — 2015. — Т. 53, № 4. — С. 446-451.

17. Кардиология и ревматология детского возраста: Рук-во для врачей / Под ред. Г.А. Самсыгиной, М.Ю. Щербаковой. — М.: Медпрактика, 2004. — 744 с. 

18. Кулик М.С. Ревматоидный артрит: Особенности этиопатогенеза / М.С. Кулик, В.Д. Барзилович, А.П. Минченко // Український научно-медичний молодіжний журнал. — 2012. — № 1. — С. 71-74.

19. Марушко Т.В. Роль про- і протизапальних цитокінів у розвитку запального процесу при ювенільному ревматоїдному артриті / Т.В. Марушко [та ін.] // Український ревматологічний журнал. — 2006. — № 1 (23). — С. 33-36. 

20. Методичні вказівки для самостійної роботи студентів при підготовці до практичного (семінарського) заняття «Диференційна діагностика суглобового синдрому у дітей. Ювенільний ревматоїдний артрит, реактивні артрити». — Вінниця: Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова, 2014. — 50 с.

21. Наказ МОЗ України від 22.10.2012 р. № 832 «Про затвердження уніфікованого протоколу медичної допомоги дітям, хворим на ювенільний артрит» // Современная педиатрия. — 2012. — № 6 (46). — 19 с. 

22. Насонов Е.Л. Достижения ревматологии в XXI в. / Е.Л. Насонов // Научно-практическая ревматология. — 2014. — Т. 52, № 2. — С. 133-141.

23. Насонов Е.Л. Аутоиммунные ревматические заболевания: итоги и перспективы научных исследований / Е.Л. Насонов, Е.Н. Александрова, А.А. Новиков // Научно-практическая ревматология. — 2015. — Т. 53, № 3. — С. 230-237.

24. Насонов Е.Л. Т-регуляторные клетки при ревматоидном артрите / Е.Л. Насонов [и др.] // Научно-практическая ревматология. — 2014. — Т. 52, № 4. — С. 430-437. 

25. Салугина С.О. Ювенильный артрит: клинические варианты, течение и исходы при многолетнем наблюдении: автореф. дис… д-ра мед. наук: 14.00.39 / С.О. Салугина; НИИ ревматологии РАМН. — М., 

2009. — 44 с.

26. Федеральные клинические рекомендации по оказанию медицинской помощи детям с юношеским артритом с системным началом / Под ред. А.А. Баранова. — М., 2015. — 24 с.

27. Федоров Е.С. Роль цитокиновой сети в регуляции воспаления при различных вариантах ювенильного артрита / Е.С. Федоров, С.О. Салугина, Н.Н. Кузьмина // Научно-практическая ревматология. — 2009. — № 3. — С. 74-89.

28. Ювенильный артрит: клинические рекомендации для педиатров. Детская ревматология / Под ред. А.А. Баранова, Е.И. Алексеевой. — М.: ПедиатрЪ, 2013. — 120 c.

29. Cassidy J.T. Textbook of pediatric rheumatology. — 6th ed. / J.T. Cassidy [et al.] — Philadelphia: Saunders Elsevier, 2010. — 794 р.

30. De Benedetti F. Inflammatory cytokines in the pathogenesis and treatment of systemic juvenile idiopathic arthritis / De Benedetti F. // Pediatric Rheumatology Online J. — 2005. — Vol. 3. — P. 122-136.

31. Feldmann M. Role of cytokines in rheumatoid arthritis: an education in pathophysiology and therapeutics / M. Feldmann, S. Maini // Immunological Reviews. — 2008. — Vol. 223. — P. 7-19.

32. Horneff G. Juvenile arthritides / G. Horneff // Z. Rheumatology. — 2010. — Vol. 69, № 8. — P. 719-736.

33. Lipsky P. Interleukin-6 and rheumatic diseases / P. Lipsky // Arthritis. Res. Ther. — 2006. — Вd. 8. — S.2.

34. Ou L.S. Association between serum inflammatory cytokines and disease activity in juvenile idiopathic arthritis / L.S. Ou [et al.] // Clin. Rheumatology. — 2002. — Vol. 1. — P. 52-56.

35. Pascual V. Role of interleukin-1 (IL-1) in the patogenesis of systemic onset juvenile idiopathic arthritis and clinical response to IL-1 blockade / V. Pascual [et al.] // J. Experimental Medicine. — 2005. — Vol. 201. — P. 1479-1486.

36. Roony M. Tumor necrosis factor alpha and it soluble receptor in juvenile chronic arthritis / M. Roony [et al.] // Rheumatology. — 2000. — Vol. 39. — P. 432- 438.

37. Shahin A.A. Circulating interleukin-6, soluble interleukin-2 receptors, tumor necrosis factor alpha, and interleukin-10 levels in juvenile chronic arthritis: correlations with soft tissue vascularity assessed by power Doppler sonography / A.A. Shahin [et al.] // Rheumatology Int. — 2002. — Vol. 22. — P. 8.