Диференційна діагностика ревматоїдного та ревматоїдного артриту

Развернутая клиническая картина ревматоидного артрита при наличии типичных рентгенографических изменений суставов, как правило, не вызывает затруднений в постановке диагноза. Формы болезни с атипичным началом при сочетании ревматоидного артрита с другими болезнями соединительной ткани вызывают значительные трудности, что требует проведения дифференциального диагноза с другими заболеваниями, при которых также наблюдается поражение суставов. Достаточно часто дифференциальный диагноз ревматоидного артрита проводится с реактивными артритами и остеоартрозом.

Клинико-лабораторная характеристика ревматоидного артрита, реактивных артритов и остеоартроза

ПризнакРевматоидный артритРеактивные артритыОстеоартроз
ВозрастСреднийМолодойСтарший
Боли в суставахИнтенсивныеИнтенсивныеУмеренные
Утренняя скованностьВыраженаУмереннаяОтсутствует
Симметричность пораженияВыраженаОтсутствуетНе выражена
Признаки воспаления суставовПостоянно выраженыВыражены в острой фазеНе выражены
Преимущественная локализация артритаМелкие суставыКрупные суставы нижних конечностейКрупные/мелкие суставы
Течение болезниПрогрессирующееЧасто купируется в первые месяцыМедленно прогрессирующее
Атрофия мышцВыражена, прогрессируетСлабо выраженаСлабо выражена
КонъюнктивитОтсутствуетЧасто при болезни РейтераОтсутствует
Связь с инфекциейНе выраженаКак правило, всегдаОтсутствует
Рентгенография суставовОколосуставной стеопороз, сужение суставных щелей, узуры, анкилозыОколосуставной остеопороз, сужение суставных щелей только при хроническом теченииСужение суставных щелей, экзостозы
СакроилеитОтсутствуетИмеется (чаще односторонний)Отсутствует
СОЭЗначительно повышенаПовышенаВ норме
Ревматоидные факторыВыявляются при серопозитивном РАОтсутствуютОтсутствуют
Антиген HLA В27ОтсутствуетПоложительный в 70-90 % случаевОтсутствуют

Кроме того, ревматоидного артрита необходимо дифференцировать с другими воспалительными артритами, системной красной волчанкой и др..

Псориатический артрит. Для этого заболевания, как и для ревматоидного артрита, характерным является стойкий суставной синдром, но при псориазе поражаются, наряду с пястно-фаланговыми и проксимальными межфаланговыми, и дистальные суставы пальцев («осевой» тип поражения). Отличительными признаками псориаза являются характерные изменения кожи, значительные суставные деформации, рентгенологически диагностируется остеолиз и разрушение костей.

Подагрический артрит возникает преимущественно у мужчин в возрасте 40-50 лет. Симметричности поражения суставов не наблюдается, выраженные клинические проявления артрита, чаще I пальцев стоп, сохраняются от 3 дней до 2 недель, причем они могут проходить самостоятельно. Для острого приступа подагры характерна высокая интенсивность суставных болей. Характерным проявлением поражения суставов при подагре является наличие дефектов костной ткани в эпифизах пальцев стоп по типу «пробойников», выявляемых рентгенологически. Диагноз подтверждается высоким уровнем мочевой кислоты в сыворотке крови (более 0,42 ммоль/л у мужчин и 0,36 ммоль/л у женщин), наличием тофусов, а также обнаружением в синовиальной жидкости и биоптатах синовиальной оболочки суставов характерных кристаллов мочевой кислоты.

Синдром Фелти. Для синдрома Фелти характерно снижение массы тела, генерализованная лимфоаденопатия, спленомегалия и лейкопения, пигментация кожи лица и конечностей, развитие язвенного поражения кожи голеней. У 90 % больных выявляется РФ в высоких титрах и эрозивные изменения костей на рентгенограммах. Часто выявляются антинуклеарные антитела (AHA) и LE-клетки. Степень увеличения селезенки варьирует от умеренной до резко выраженной. Лейкопения обусловлена прежде всего уменьшением количества нейтрофилов в периферической крови и может быстро прогрессировать вплоть до развития агранулоцитоза (менее 500 клеток в 1 мкл), тогда как значительных изменений со стороны миелограммы не наблюдается. При синдроме Фелти часто возникают инфекционные осложнения, которые не сопровождаются увеличением количества лейкоцитов в периферической крови. Возможно развитие тромбоцитопении и гемолитической анемии различной степени выраженности. Одним из методов лечения является спленэктомия.

Системная красная волчанка (СКВ). Первые проявления заболевания весьма часто напоминают ревматоидный артрит, что нередко приводит к диагностическим ошибкам. Встречается преимущественно у женщин детородного возраста. Клиническая картина системной красной волчанки характеризуется высокой лихорадкой (39-40 °С), поражением кожи (симптом «бабочки»), развитием полисерозита, частым вовлечением почек уже в начальном периоде болезни (люпус-нефрит), гематологическими нарушениями (лейкопения, анемия, тромбоцитопения), наличием диагностических титров антинуклеарных антител и антител к ДНК и LE-клеток в крови. Отличительной чертой системной красной волчанки является отсутствие узураций суставов на рентгенограммах даже при длительном течении артрита.

Формулировка диагноза. Примерная формулировка диагноза:

  1. серопозитивный ревматоидный артрит: полиартрит, 2 степень активности, рентгенологическая стадия II, функциональный класс На;
  2. серопозитивный ревматоидный артрит: полиартрит, ревматоидные узлы, полинейропатия, 3 степень активности, рентгенологическая стадия III, функциональный класс IIIа;
  3. серонегативный ревматоидный артрит: полиартрит, анемия, 3 степень активности, рентгенологическая стадия IV, функциональный класс IVb. Асептический некроз головки левой бедренной кости.


Болезни суставов

В.И. Мазуров

Источник

Запальне захворювання, що викликає болі в суглобах і їх деформацію, це ревматоїдний артрит. Діагностика ревматоїдного артриту на ранніх стадіях утруднена. Це аутоімунне захворювання, яке характеризується не тільки запаленням суглобів, але і ураженням внутрішніх органів. Тому його відносять до системних захворювань.

Ревматоїдний артрит: диференціальна діагностика

Аутоімунний характер захворювання означає, що організм сприймає власні клітини як чужорідні і починає виробляти до них антитіла. Ці антитіла атакують суглоби, викликаючи в них запальні процеси і розвиток ревматоїдного артриту. Поступово ці процеси руйнують суглобові хрящі, порушують структури, які утворюють суглоб кісток, розвивають грубі деформації. Результатом стає втрата функціональної здатності суглобів.

Ревматоїдний артрит починається з прояву загальних симптомів:

  • підвищується температура тіла;
  • з’являється ранкова скутість;
  • знижується апетит;
  • з’являється слабкість;
  • підвищується пітливість;
  • знижується вага;
  • іноді збільшуються лімфовузли.

Американські ревматологи розробили діагностичні критерії, за якими можна визначити захворювання. Проте діагноз повністю виключати не можна, навіть якщо відсутні симптоми, що задовольняють ці критерії.

Діагностичні критерії ревматоїдного артриту такі:

Важливо!

Рада ортопеда Дикуля: від болів в спині і суглобах позбавить простий крем…Читати далі >>>

  • Погана рухливість суглобів і скутість в м’язах, яка зберігається більше години вранці.
  • Артрит, при якому уражаються три групи (і більше) суглобів. Суглоби набрякають. Для ревматоїдного артриту характерно присутність тільки кісткових розростань. Страждають суглоби: ліктьові, міжфалангові, колінні, плюснефаланговие, п’ястно-фалангові.
  • Симетричний Артрит, тобто захворювання суглобів однієї групи двостороннє.
  • Артрит, при якому уражені проксимальні і п’ястно-фалангові суглоби.
  • Над виступами кісточок, поруч з суглобами або на самій кінцівці, яка грає розгинальну функцію, з’явилися підшкірні вузли.
  • Рентгенологічна картина: при рентгенографії виявляються остеопенія і ерозії.
  • Лабораторна діагностика виявила ревматоїдний фактор у сироватці. Такі методи можуть дати позитивні результати приблизно у 5% людей, які не хворі.
  • Якщо в наявності 4 діагностичних критерію, то ставлять діагноз «ревматоїдний артрит».

    Не виключають, що це ревматоїдний артрит, при наявності інших захворювань суглобів.

    Небезпеки ревматоїдного артриту

    Перші критерії ревматоїдного артриту, такі, як порушення сну, підвищена стомлюваність, слабкість, підозри не викликають. До лікарів люди звертаються, думаючи, що у них просте нездужання. Важко запідозрити, що це критерії запалення суглобів.

    У випадках коли ревматоїдний артрит прогресує, починається процес запалення суглобів. Спостерігаються сильні болі. Якщо не розпізнати хворобу на ранніх стадіях, то лікувати запущений артрит доведеться складно і довго.

    При більш пізніх стадіях артриту рухливість суглобів різко знижується. Виконувати звичні дії стає неможливо, і хворий може опинитися в інвалідному кріслі.

    Після захворювання суглобів візьметься за внутрішні органи. Можуть бути уражені легені, нирки, серце, печінка, кишечник. Можуть розвинутися пневмонія, порок серця та інші небезпечні хвороби. Лікування необхідно починати на ранніх стадіях захворювання, при перших підозрах.

    Діагностика ревматоїдного артриту та її особливості

    Діагностування ревматоїдного артриту на ранніх стадіях особливо утруднено. Багато захворювань характеризується суглобовим синдромом, і вони можуть не належати до категорії ревматичних захворювань.

    Рання діагностика артриту дуже важлива, і її слід пройти тем:

    • хто з-за специфіки роботи тривалий час стоїть на ногах;
    • хто має зайву вагу;
    • родичам яких ставили діагноз «ревматоїдний артрит»;
    • займався або займається професійним спортом;
    • у кого були інфекційні захворювання, наприклад, ангіна або якісь захворювання сечостатевої системи.

    Якщо на ранній стадії був поставлений діагноз «ревматоїдний артрит», то лікування треба проводити негайно. Слід уважно дотримуватися призначену лікарем терапію, збільшити фізичну активність, відмовитися від шкідливих звичок (куріння, вживання кави у великих кількостях), скинути вагу. На ранніх стадіях це може допомогти.

    Для того щоб ревматоїдний артрит не розвинувся далі, слід харчуватися здоровою їжею і тримати свою вагу постійним. Багато вважають ревматоїдний артрит вироком, так як хвороба погано піддається лікуванню. До недавнього часу лікування артриту було направлено тільки на полегшення стану хворого. Застосовувалися знеболюючі і протизапальні препарати. За останні роки диференціальна діагностика ревматоїдного артриту помітно покращилася.

    Етапи діагностики захворювання

    Диференціальна діагностика ревматоїдного артриту та виявлення остеоартрозу проводяться в кілька етапів:

  • Захворювання визначається згідно з скаргами пацієнтів і особливостей початку захворювання. Діагностичні критерії цього етапу:
    • захворювання починається поступово, протягом декількох місяців;
    • больовий синдром розвивається повільно;
    • ранкова скутість на ранніх стадіях присутня в дрібних суглобах;
    • незначне обмеження рухової активності суглобів;
    • нормальна температура над суглобами.

    При розвитку захворювання у хворих відзначаються такі критерії, як деформація суглобів і обмеження рухів у них.

    На перших етапах потрібно простежити за можливим залученням в запальний процес внутрішніх органів. Необхідно призначити лікування і проконтролювати його ефект.

  • Ретельно оглядають пацієнта і досліджують його внутрішні органи. Діагностичні критерії:
    • згладжуються контури суглобів;
    • набрякають навколосуглобових тканини;
    • з’являються симетричні симптоми ревматоїдного артриту;
    • з’являється деформація кінцівок;
    • можуть виникнути підвивихи, після яких розвиваються контрактури.

    Деформації, характерні для ревматоїдного артриту:

    • кисть відхиляється в бік;
    • фаланг коротшає;
    • обмеження згинальних і розгинальних рухів;
    • «рука з лорнетом».

    На ранніх стадіях ознакою є атрофія міжкісткових м’язів.

  • Проводиться диференціальна діагностика з допомогою інструментальних, лабораторних і променевих методів. Встановлюється порушення імунологічного стану. Уточнюється, порушені чи запаленням внутрішні органи.Діагностичні критерії:
    • збільшене показання ШОЕ в аналізі крові;
    • підвищується рівень альфа-2-глобулінів;
    • підвищується рівень фібриногену;
    • з’являється анемія (гіпохромна);
    • якщо висока температура, то може відзначатися лейкоз.

    Діагностичні критерії найкраще виявляються при пункції. В аналізі виявляють: білок, у великій кількості нейтрофіли, фагоцити, ревматоїдний фактор.

    Діагностичні критерії при рентгенологічному дослідженні:

    • остеопороз;
    • підвивих;
    • руйнування суглобового хряща;
    • анкілоз.

    Проводяться діагностичні дослідження внутрішніх органів: УЗД, рентген, електрокардіографія.

    На підставі всіх обстежень ставиться діагноз.

    Диференціальна діагностика проводиться з тими захворюваннями, симптоми яких схожі на захворювання суглобів.

  • Лікування ревматоїдного артриту

    Лікування спрямоване на усунення причин, що викликають це захворювання і полегшення болю. Для виконання цієї задачі проводять комплекс заходів:

    • лікування протизапальними засобами;
    • фізіотерапія;
    • мануальна терапія;
    • місцеве лікування;
    • дотримання дієти.

    Медикаментозне лікування ревматоїдного артриту підрозділяється на:

  • Протизапальні препарати. Лікування проводять нестероїдними засобами і глюкокортикоїдами. До нестероїдних препаратів можна віднести дескаклгин, диклофенак, ацеклофенак, залдіар. З нестероїдних препаратів в основному використовують для лікування ревматоїдного артриту преднізолон.
  • Базисні препарати. Їх дія спрямована на те, щоб зменшити клінічні ознаки, уповільнити руйнування суглоба і закріпити досягнутий результат. До цих препаратів належать антицитокиновые, сульфаніламідні, амінохінолінові препарати золота. Те, який з цих препаратів застосовувати, залежить від клінічної картини ревматоїдного артриту.
  • Між нападами хвороби використовують щадні методи мануальної терапії. Результати після такої терапії такі:

    • тканини насичені киснем;
    • покращено кровообіг;
    • відновлена амплітуда рухів;
    • викривлення суглобів трохи усунуто;
    • сольові відкладення розбиті частково;
    • обмін речовин покращено.

    Пройшовши лікування масажем, фізіопроцедурами, можна пройти лікування в санаторії.

    У разі неефективності консервативного лікування ревматоїдного артриту вдаються до допомоги хірургії:

    • на основі зруйнованого суглоба створюють штучний;
    • штучно роблять суглоб в зручному положенні.

    Госпіталізація при лікуванні потрібно в наступних випадках:

    • ревматоїдний артрит з проявами уражень внутрішніх органів;
    • середня або висока ступінь запального процесу;
    • потрібно лабораторна діагностика при ревматоїдному артриті.

    Якщо критерії ревматоїдного артриту ще не яскраво виражені і остаточний діагноз не поставлений, то лікування проводять за допомогою протизапальних препаратів швидкої дії. В основному застосовують ібупрофен, амінофеназон, диклофенак, клофезон у вигляді свічок і всередину, анальгін внутрішньом’язово або всередину, ацетилсаліцилову кислоту.

    При активній формі ревматоїдного артриту призначають введення лікарських засобів всередину суглоба. Протипоказанням до такого лікування є такі критерії, як інфекції суглобів або навколишніх тканин, ураження кульшових суглобів, деформація суглобів, відсутність ефекту при цьому лікуванні.

    Призначають місцеве лікування для усунення симптомів:

    • роблять аплікації мазей на уражені ділянки (индометациновый гель або мазь);
    • роблять примочки з розчином димексина. Щоб підсилити ефект, можна до розчину додати анальгін.

    Народні засоби в терапії захворювання

    Лікування народними засобами ревматоїдного артриту націлене на те, щоб підтримати пацієнта у хорошій формі і не допустити загострень. Таке лікування складається з гімнастики, дієти, масажів, компресів, застосування відварів. Ефективний метод — дієта, при якій поступово вводять рибні продукти. Кислоти, що містяться в рибному жирі, здатні зменшити запалення і підтримати гарний стан.

    Ефективно лікування остеоартрозу та артриту такими народними засобами, як:

    • хвойний бальзам;
    • компрес з натертої картоплі;
    • суміш горілки, меду та соку редьки;
    • слабкий оцтовий розчин;
    • відвар з лаврового листя.

    Варто пам’ятати, що діагностика та лікування ревматоїдного артриту та остеоартрозу повинні проходити тільки після відвідин лікаря-ревматолога.

    Ревматоїдний артрит та остеопороз

    Ревматоїдний артрит іноді буває причиною виникнення вторинного остеопорозу. Виникає ризик переломів кісток, що погіршує прогноз і знижує якість життя пацієнтів. Вік хворих і підлогу істотно впливають на розвиток остеопорозу. Дослідження вказують на те, що у жінок ймовірність появи артриту та остеоартрозу зростає частіше в похилому віці, а у чоловіків — у молодому. При зниженні активності хворих на ревматоїдний артрит поява остеопорозу збільшується.

    Діагностичні критерії остеопорозу:

    • зміна постави;
    • болі в спині;
    • зниження зростання;
    • збільшення відстані від потилиці до стіни, при вимірі росту;
    • збільшення різниці між розмахом рук і зростанням.

    Зв’язок ревматоїдного артриту і остеопорозу очевидна. Хворі з ревматоїдним артритом підлягають підвищеному ризику захворіти остеопорозом. Причини:

    • ліки, якими лікуються хворі на артрит, можуть зменшити кісткову масу;
    • втрата функцій і болю в суглобах збільшують шанс захворіти остеопорозом.

    Лікування і профілактика остеопорозу у хворих на артрит повинні бути такими ж, як і у нестрадающих від ревматоїдного артриту та остеоартрозу:

    • здорове харчування;
    • додавання до їжі вітаміну D і кальцію;
    • відмова від шкідливих звичок.

    Діагностичні критерії остеопорозу після обстеження мінеральної щільності кісток:

    • щільність нижче середнього менше ніж на 2,5 SD — розвивається остеопороз;
    • щільність нижче середнього більш ніж на 2,5 — остеопороз.

    На ранніх стадіях діагностика артриту і остеопорозу утруднена.

    Профілактика ревматичних захворювань

    Ревматоїдний артрит і остеопороз — ревматичні захворювання. Якщо дати установку на здоровий спосіб життя, не допустити ці захворювання нескладно. Фізичні навантаження тримають організм в тонусі і зміцнюють його. Але якщо вже з’явилися критерії ревматоїдного артриту або інших захворювань суглобів, то слід скорегувати свій раціон, додати в нього натуральні вітаміни, біологічно активні добавки, вітаміни, мінерали. І навпаки, виключити деякі продукти. Наприклад, цукор, макарони, білий хліб, кава, продукти з підвищеним вмістом жирів. Однак якщо критерії захворювання стають більш вираженими, то слід обов’язково звернутися за консультацією до фахівця.

    Як забути про болі в суглобах?

    • Болі в суглобах обмежує Ваші рухи і повноцінне життя…
    • Вас турбує дискомфорт, хрускіт і систематичні болю…
    • Можливо, Ви перепробували купу ліків, кремів і мазей…
    • Але судячи з того, що Ви читаєте ці рядки — не сильно вони Вам допомогли…

    Але ортопед Валентин Дикуль стверджує, що дійсно ефективний засіб від болю в суглобах існує! Читати далі >>>

    Источник