Хворому з ревматоїдним артритом тривалий час
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Ревмато́їдний артри́т (лат. rheumatoid arthritis) — системне захворювання сполучної тканини з переважним ураженням дрібних суглобів за типом ерозивно-деструктивного поліартриту неясної етіології зі складним автоімунним патогенезом.
Ревматоїдний артрит у дорослих характеризується хронічним запальним процесом аутоімунної природи, кінцевий результат запального процесу ерозивно-деструктивні ураження поверхні суглобів, які закінчуються анкілозуванням, тобто людина втрачає можливість рухатись, особливо якщо лікування не достатнє, а перебіг захворювання агресивний[1].
Американські вчені-медики визнали на конгресі у 2004 році, що ревматоїдний поліартрит є однією з чотирьох невирішених медичних проблем людства, поряд із онкологічними, психічними захворюваннями та СНІДом[1].
Історичні відомості[ред. | ред. код]
Найперші сліди ревматоїдного артриту знайдені в 4500 до н. е.. Їх виявили на залишках скелетів індіанців у Теннессі, США. Перший документ, який описує симптоми, що дуже нагадують симптоми ревматоїдного артриту, датується 123 р. У 1859 р. захворювання отримало свою назву.
Назва походить від грецького Rheumatos, що означає «поточний», суфікс -оідний означає «у формі», артрит перекладається як «суглоб» і суфікс іт (гр. itis) означає «стан запалення».
Причини захворювання[ред. | ред. код]
Причини захворювання на цей день невідомі. Непрямі дані, такі, як збільшення кількості лейкоцитів у крові та швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ), вказують на інфекційну природу процесу. Вважають, що захворювання розвивається в результаті дії якогось збудника, що спричинює порушення імунної системи у спадково схильних осіб; при цьому утворюються імунні комплекси, які відкладаються в тканинах і призводять до пошкодження суглобів. Але неефективність лікування антибіотиками швидше за все свідчить про неправильність такого припущення.
Захворювання характеризується високою інвалідністю (70 %), яка наступає досить рано. Основними причинами смерті від захворювання є інфекційні ускладнення і ниркова недостатність.
Лікування зосереджується в основному на полегшенні болю, уповільненні розвитку захворювання і відновленню пошкоджень за допомогою хірургічного втручання. Раннє виявлення захворювання за допомогою сучасних засобів може значно зменшити ураження, які можуть бути в суглобах та інших органах.
Вперше може проявитися після важкого фізичного навантаження, емоційного шоку, стомлення, в період гормональної перебудови, впливу несприятливих чинників або збудників.
За припущеннями дієтологів хворобу спричинює алергічна реакція на якийсь чинник, що впливає на нервову систему. Підозрюваними у цій справі є бактерії і токсини, які потрапляють у кров з «пористого товстого кишечника» та через печінку, яка не може їх вивести. Другий чинник, у відношенні якого є серйозні підозри — виробіток «шкідливих» ейкозаноїдів внаслідок порушення в організмі якого-небудь балансу, наприклад, через надлишок інсуліну, який спричинюють вуглеводи. Третій чинник — це вживання гідрoгенізованих рослинних жирів та відсутність у раціоні корисних жирів, наприклад жирів класу омега-3. Зроблено припущення, що зміна раціону харчування може призвести до зменшення його симптомів або навіть повного зцілення[2].
Руки, постраждалих від РА
Епідеміологічні особливості хвороби[ред. | ред. код]
Ревматоїдний артрит поширений по всьому світу і зустрічається у всіх етнічних групах.
Поширеність 0,5-1 % (до 5 % у літніх)
Співвідношення ч: ж = 1:3
Пік початку захворювання — 30-35 років
Етіологія[ред. | ред. код]
Як і для більшості автоімунних захворювань, тут можна виділити 3 основних фактори (ревматологічна тріада):
1. Спадкова схильність до автоімунних реакцій.
2. Інфекційний фактор
Гіпотетичні тригери ревматичних захворювань:
- — Параміксовіруси — віруси епідемічного паротиту, кору, респіраторно-синцитіальні;
- — Гепадновіруси — вірус гепатиту В;
- — Герпесвіруси — віруси простого герпесу, варіцелли/оперізувального герпесу, цитомегаловірус, вірус Епштейна — Барр;
- — Ретровіруси — Т-лімфотропний вірус
3. Пусковий фактор (переохолодження, гіперінсоляція, інтоксикації, мутагенні медикаменти, ендокринопатії, стреси і т. д.).
Для жінок тривалість годування грудьми знижує ймовірність розвитку ревматоїдного артрита. Годування грудьми протягом 24 місяців і довше знижує ризик його розвитку вдвічі[1].
Клінічні ознаки[ред. | ред. код]
Ревматоїдний артрит може початися з будь-якого суглоба, але частіше за все починається з дрібних суглобів пальців, рук і зап’ястків. Зазвичай ураження суглобів симетрично, тобто якщо болить суглоб на правій руці, значить має бути ураження того ж суглобу на лівій. Чим більше суглобів уражено, тим більш просунута стадія хвороби.
Інші часті симптоми:
- Втома.
- Ранкова скутість. Звичайно чим довше триває скутість, тим активніше захворювання.
- Загальна слабкість.
- Невисока гарячка, ломота в тілі, відчуття жару.
- Біль при тривалому сидінні.
- Спалахи активності захворювання супроводжуються ремісією.
- Міалгії.
- Втрата апетиту, депресія, втрата ваги, анемія, холодні та/або спітнілі долоні та ступні.
- Порушення роботи залоз в області очей і рота, що спричинює недостатнє вироблення сліз і слини.
Діагностика[ред. | ред. код]
- Рентгенографія суглобів. На ранній стадії ревматоїдного артриту виявляється лише набряк м’яких тканин, зміни суглобів зазвичай з’являються не раніше, ніж через 6 місяців після початку захворювання. До ранніх змін суглобів відносяться навколосуглобовий остеопороз і звуження суглобових щілин внаслідок руйнування хряща. Згодом виникають ерозії — руйнування суглобових поверхонь кісток. Рідше з’являються навколосуглобові кісти. Крім того, можливий періостит, який у більшості випадків з часом зникає. Якщо періостит зберігається тривало, виключають синдром Рейтера, псоріатичний артрит або вторинну інфекцію. По мірі прогресу захворювання ерозії стають множинними, виникають підвивихи суглобів. Для пізніх стадій остеоартрозу характерні кісткові розростання і остеофіти. У відсутність остеоартрозу вони зазвичай відсутні. Обстеження при підозрі на ревматоїдний артрит повинне включати:
- рентгенографію кистей, стоп, променезап’ясткових і колінних суглобів в задній прямій проекції (рентгенографію колінних суглобів проводять в положенні стоячи),
- рентгенографію шийного відділу хребта,
- рентгенографію уражених суглобів.
- Серологічне дослідження. Виявлення ревматоїдного чинника в сироватці хворих — основна лабораторна ознака ревматоїдного артриту
- Клінічний аналіз крові. При загостренні, як правило, відзначаються помірний лейкоцитоз і тромбоцитоз. Виявляється нормоцитарна нормохромна анемія. Медикаментозне лікування ревматоїдного артриту може ускладнюватися хронічною крововтратою через травний тракт. У цьому випадку можлива залізодефіцитна анемія. Для оцінки активності захворювання і спостереження визначають ШОЕ.
- Біохімічне дослідження крові. Рівень заліза і насичення трансферину залізом зазвичай знижені, залізосполучна здатність сироватки підвищена. При електрофорезі білків сироватки виявляється підвищення концентрації гамма-глобулинов та інших фракцій глобулінів. Часто трохи підвищується активність лужної фосфатази сироватки. Рівень сечової кислоти, кальцію і фосфатів, як правило, нормальний. Лікування НПЗЗ може призводити до порушення функції печінки і підвищення рівня креатиніну.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Джерело: Karlson, E. W., Mandl L. A., Hankinson S. E., and Grodstein F. Do breast-feeding and other reproductive factors influence future risk of rheumatoid arthritis? Results from the Nurses ‘Health Study. Arthritis Rheum 2004; 50 (11) :3458-67
Література[ред. | ред. код]
- Клиническая ревматология (руководство для врачей) / (ред.) чл.-корр. РАМН проф. В. И. Мазуров. — 2-е изд., перераб. и доп. — СПб.: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2005. — 520 с. — ISBN 5-93929-127-9. (рос.)
Источник
Ревматоїдний артрит. Симптоми і лікування ревматоїдного артриту
Ревматоїдний артрит можна захворіти на будь-якому життєвому етапі, але основну масу пацієнтів-лікарів-ревматологів складають люди середнього віку. Найчастіше ревматоїдний артрит протікає досить мляво, але зустрічаються форми, які прогресують дуже швидко і за 2-3 роки людина може перетворитися на інваліда, повідомляє кореспондент телекомпанії «Столичне телебачення».
Олег Фомін, заступник головного лікаря з медичної частини УЗ «1-а міська клінічна лікарня» р. Мінська, лікар-ревматолог вищої кваліфікаційної категорії:
C цим захворюванням стикається 15% дорослих людей і 1-2% молодих людей. Що стосується статевого розподілу, то це вважається патологією жіночої половини населення: 75% жінок до 25% чоловіків. Це пов’язано з особливостями жіночого організму, з їх статевими гормонами.
Анатолій Максимович, завідувач відділенням ревматології 1-ої МКЛ р. Мінська:
У дітей, які хворіють до 16 років, це захворювання називається не ревматоїдний артрит. а ювенільний ревматоїдний артрит. Протягом цього захворювання та його клінічні прояви дещо відрізняються, ніж в осіб більш старшого віку.
При гострому початку зазвичай підвищується температура тіла, з’являється хворобливість, а потім набряк в одному або декількох суглобах, частіше симетричних. Однак симетричність поразок іноді стає очевидною не відразу, а протягом декількох днів або тижнів від початку хвороби. Уражаються, як правило, великі суглоби — колінні, гомілковостопні, променезап’ясткові, але іноді з самого початку хвороби страждають дрібні суглоби рук і ніг. Типово для ювенільного ревматоїдного артриту поразка суглобів шийного відділу хребта. Всі суглоби різко болючі, набряклі. Температура тіла поступово підвищується і може досягати 38-39 °С. При цьому нерідко на шкірі тулуба і кінцівок з’являється поліморфна алергічний висип, збільшуються периферичні лімфатичні вузли, печінка та селезінка.
Підгострий початок хвороби характеризується менш яскравою симптоматикою. Артрит. як правило, починається з одного суглоба — колінного або гомілковостопного. Суглоб розпухає, порушується його функція, іноді навіть без вираженої хворобливості. У дитини змінюється хода, а діти до 2 років перестають ходити. Спостерігають так звану ранкову скутість в суглобах, що виражається в тому, що хворий після нічного сну відчуває деякий час утруднення при рухах у суглобах і самообслуговуванні. Він насилу встає, хода його уповільнена. Ранкова скутість може тривати від декількох хвилин до 1 години і більше.
Ревматоїдний артрит називають аутоімунним захворюванням, це означає, що імунна система починає бачити ворога у власних клітинах і виробляє проти них атакуючі антитіла.
Анатолій Максимович:
В крові утворюється ревматоїдний фактор, тобто образуюется імунний комплекс, циркулюючи в крові, він відкладається на складових поверхнях, хоча може відкластися і в будь-якому органі, тому це захворювання називається системним.
Основною мішенню ревматоїдного артриту є суглобові хрящі, які в нормі виділяють спеціальну рідину, необхідну для змащування та харчування суглобів, коли ревматоїдний артрит вражає хрящ, суглоб запалюється і поступово руйнується. Головною причиною такого патологічного захворювання є спадковість.
Анатолій Максимович:
Схильність до ревматоїдного артриту дозволяє на ранній стадії внести ясність, у кого захворювання може бути частіше, ніж у інших. Тому, у кого вболівали ревматоїдний артритом мама, бабуся, тітки, варто бути обережним, він повинен уникати провокуючих факторів, які можуть запускати ревматоїдний артрит.
Серед причин розвитку ревматоїдного артриту вчені виділяють і інфекцію, хронічна інфекція відіграє пускову роль в механізмі цієї недуги, але заразитися цим захворюванням можна.
Анатолій Максимович:
Поштовхом до розвитку ревматоїдного артриту завжди є застуда. гостро-вірусні інфекції, стрес. неадекватна фізичне навантаження.
найпоширенішою є суглобова форма артриту.
Анатолій Максимович:
Для запального процесу суглоба характерні 4 показника: біль, припухання, почервоніння і порушення функцій.
Ревматоїдний артрит — хвороба, яка несе симетричний удари, якщо страждає ліва кисть, то буде страждати і права. З часом ревматоїдний артрит буде захоплювати все нові суглоби, посилюючи біль і відчуття скутості.
Для пацієнтів характерні відчуття ранкової скутості, біль, припухлість суглобів, зміна кольору шкіри над ними. Вранці їм хочеться розім’яти суглоби, розробити, іноді потримати над гарячою водою. Іноді ревматоїдний артрит відносно тривалий час може виявлятися моноартритом великого, частіше колінного суглоба.
Розгорнута стадія хвороби характеризується деформуючим, деструктивний артрит, який характеризується вивихами, підвивихами, деформацією п’ястно-фалангових, міжфалангових і променезап’ясткових суглобів — відхилення кисті в зовнішню сторону.
Найчастіше ревматоїдний артрит вражає суглоби кінцівок. Але зустрічається і інша форма захворювання, при якій поряд з суглобами, страждають інші життєво-важливі органи.
Олег Фомін:
Страждає і серце. та легені, нирки, кишечник. Ревматоїдний артрит швидше розвивається на органі, який до цього має травми: перелом. забій.
Це важке захворювання може вразити будь-яку систему організму. Суглоби, з яких починається артрит, з часом необоротно руйнується.
Якщо у людини є не менше трьох припухлих суглобів і відзначається ранкова скутість, то це привід йти до ревматолога. Через кілька тижнів після початку захворювання на рентген-знімки кистей і стоп можна виявити початкові ознаки околосуставного остеопорозу. а через кілька місяців можуть виявитися перші кісткові ерозії, а це класична ознака ревматоїдного артриту. Для підтвердження діагнозу ревматоїдного артриту хворому призначаються лабораторні дослідження.
В першу чергу, починаючи лікування ревматоїдного артриту, лікарі зменшують біль людини, щоб він міг повернутися до звичайного життя.
Але ці препарати не впливають на саме запалення в суглобах. Тільки з допомогою базисних препаратів можна пом’якшити або загальмувати прогрессировавшие хвороби.
Олег Фомін:
Лікар призначає групи препаратів, які чинять протизапальну дію, які впливають на різні патогенетичні ланцюжка розвитку хвороби, на речовини, які виділяються у ході запальних реакцій, щоб загальмувати ці процеси, аж до біологічної терапії. Прийом препаратів повинен бути тривалим і безперервним. Пацієнт повинен усвідомити, що захворювання хронічне, що його потрібно лікувати протягом усього життя, потрібно поміняти спосіб життя пацієнта, потрібно поміняти побутові задачі, звернути увагу на взуття, полегшити навантаження на суглоб. Якщо суглоб запалився, не треба лежати вдома, поклавши ногу на подушечку, не можна допускати м’язову атрофію, потрібно робити масаж. легке навантаження. Якщо лікування повноцінне, то больовий синдром опускається, людина безболісно встає, проводить основні дії, сам себе обслуговує.
Захворювання характеризується високою інвалідністю (70 %), яка настає досить рано. Основними причинами смерті від захворювання є інфекційні ускладнення та ниркова недостатність .
Короткий опис статті: ревматоїдний артрит симптоми і лікування Ревматоїдний артрит можна захворіти на будь-якому життєвому етапі, але основну масу пацієнтів-лікарів-ревматологів складають люди середнього віку. Найчастіше ревматоїдний артрит протікає досить мляво, але зустрічаються форми, які прогресують дуже швидко і за 2-3 роки людина може перетворитися на інваліда, повідомляє кореспондент телекомпанії «Столичне телебачення».
Джерело: Ревматоїдний артрит. Симптоми і лікування ревматоїдного артриту | НОВИНИ
Post Views:
628
Источник
Що таке ревматоїдний артрит? Ревматоїдний артрит (РA) – аутоімунне захворювання, яке проявляється запаленням внутрішньої (синовіальної) оболонки суглобів з розвитком ушкодження хряща, кісток, сухожилків і зв’язок, що утворюють суглоб, також можливе ураження внутрішніх органів. Перебіг РА тривалий, протягом багатьох років з поступовим залученням в процес різних груп суглобів.
Причина РA досі невідома. Захворювання може розвинутися в будь-якому віці, включаючи дітей і літніх людей. Прояви РA можуть відрізнятися. Захворювання може проявлятися запаленнями суглоба у вигляді його потепління, набряку, інколи — почервоніння, болючості суглоба та утруднення руху в ньому. РА, особливо в періоди загострення, може супроводжуватись загальним нездужанням, втратою апетиту, зниженням маси тіла, підвищенням температури, загальною слабкістю. Характерним симптомом РА є скутість в суглобах, особливо в ранкові годин. Приблизно у п’ятої частини людей з РA розвиваються ревматоїдні вузлики – досить щільні утворення під шкірою, зазвичай біля суглобів або в ділянках, що зазнають тиску та тертя (наприклад, навколо ліктя).
Як діагностувати РA? Для встановлення діагнозу РA лікар має розпитати Вас про історію розвитку захворювання, уточнити послідовність появи різних симптомів і провести обстеження. Необхідно виконати аналізи крові і рентгенологічне дослідження, за необхідності – ультразвукове дослідження суглобів чи магнітно-резонансну томографію.
Яка мета лікування? В теперішній час неможливо повністю вилікувати РA, оскільки причина хвороби невідома. Мета лікування: зменшити біль, запалення, зупинити або сповільнити швидкість пошкодження суглобів і поліпшити якість життя хворого. Сучасне лікування РA в переважній більшості випадків дозволяє істотно поліпшити якість життя пацієнтів з цією хворобою.
Що допоможе усунути біль і зменшити ранкову скутість? Для зменшення болю у суглобах, ранкової скутості лікар може призначити нестероїдні протизапальні засоби (НППЗ) – диклофенак, ібупрофен тощо, які мають знеболювальну, протизапальну та жарознижувальну дію. Однак НППЗ мають побічні дії, насамперед, це подразнююча дія на шлунково-кишковий тракт з розвитком виразкових змін слизової оболонки, які іноді ускладнюються кровотечею, вплив на функцію печінки, нирок, нервову систему, загострення бронхіальної астми, шкірний свербіж, висипання на шкірі. Тому, з метою профілактики ускладнень при застосуванні НППЗ лікарем можуть бути призначені лікарські засоби для профілактики ускладнень з боку шлунково-кишкового тракту (наприклад, інгібітори протонної помпи) або для профілактики загострень з боку серцево-судинної системи (наприклад, низькі дози ацетилсаліцилової кислоти). Під час прийому НППЗ необхідно дотримуватись дієти з обмеженням гострої, смаженої їжі, приймати рекомендований препарат тільки через 15-20 хв після їжі. Слід виключити тютюнопаління, обмежити вживання алкоголю, особливо одночасно з прийомом ліків. Необхідно чітко дотримуватись призначень лікаря, не можна перевищувати дозу НППЗ, призначену на один прийом, приймати одночасно декілька НППЗ.
Що треба знати про лікування глюкортикоїдами? Глюкокортикоїди (ГК) призначаються при високій активності запального процесу, а також на період очікування початку дії базисної терапії. Підбір дози препарату та режиму застосування здійснюється тільки лікарем-ревматологом. Небезпечно раптово припиняти або значно зменшувати дозу ГК, оскільки це може призвести до вираженого загострення хвороби. При наявності вираженого запалення в суглобі, що супроводжується накопиченням запальної синовіальної рідини, ГК за призначенням лікаря вводяться в один або декілька суглобів (не частіше, ніж один раз на три місяці в один суглоб!).
Що таке базисна терапія? Базисні протиревматичні препарати – це лікарські засоби, які безпосередньо впливають на імунопатологічний процес, відповідальний за розвиток артриту (метотрексат, лефлуномід, ритуксимаб тощо). Завдяки застосуванню цієї групи лікарських засобів у більшості пацієнтів вдається досягти значного зниження активності захворювання або повного припинення її прогресування, і в цілому поліпшити прогноз хвороби. Майже всі базисні препарати починають діяти поступово, через 2-3 місяці від початку прийому, тому на цей період, зазвичай, призначають НППЗ або ГК. В подальшому, залежно від ефекту базисної терапії, може виникати потреба в періодичному чи постійному прийомі низьких доз ГК чи НППЗ.
Метотрексат приймається один раз на тиждень в таблетках або вводиться у вигляді ін’єкцій. В період лікування метотрексатом слід періодично виконувати аналізи крові з метою своєчасного виявлення можливих розладів функції кісткового мозку і печінки. Пацієнти, які отримують метотрексат, не повинні вживати алкоголь (особливо в дні прийому метотрексату). Для зменшення ймовірності появи побічних ефектів призначається фолієва кислота у дні, коли не приймається метотрексат, в дозі, яку визначає лікар. Про всі небажані реакції в період лікування метотрексатом слід негайно повідомити Вашого лікуючого лікаря!
Лефлуномід. Лікувальний ефект починає з’являтися досить швидко – через 4 тижні після початку лікування і посилюється протягом 4-6 місяців. При лікуванні лефлуномідом можуть відзначатися побічні дії у вигляді дисфункції кишечника, нудоти, блювання, підвищення рівня печінкових трансаміназ, шкірної висипки, зниження рівня лейкоцитів, тромбоцитів у крові. Препарат призначається лікарем- ревматологом з обов’язковим регулярним контролем показників крові.
Сульфасалазин. Частіше призначають для лікування більш легких форм захворювання. Побічні ефекти можуть включати шкірні висипання, розлади шлунка та зниження кількості лейкоцитів і тромбоцитів в крові. Препарат призначається лікарем- ревматологом з обов’язковим регулярним контролем аналізів крові. При агресивному перебігу захворювання або при недостатньому ефекті лікування одним з базисних препаратів лікар може призначити комбінацію з 2-3 базисних препаратів.
Терапія біологічними агентами. Біологічні агенти – це група сучасних препаратів, отриманих шляхом генної інженерії. Призначення і лікування біологічними Продовження додатка 1 3 агентами проводиться суворо під контролем лікаря. В більшості випадків біологічні агенти призначають в комбінації з метотрексатом чи іншим базисним препаратом.
Фізична активність
Лікувальна фізкультура, призначена лікуючим лікарем або фахівцем з лікувальної фізкультури, допоможе зберегти або поліпшити фізичну активність, гнучкість у суглобах, силу м’язів, поліпшити роботу серця і легенів. Співвідношення об’єму лікувальної фізкультури, тривалості діяльності та відпочинку визначаються особливостями перебігу захворювання.
Фізіотерапевтичне лікування
При високому ступені активності РА проведення фізіотерапевтичного лікування протипоказане, при помірній — обмежене. Найбільш широке застосування фізіотерапія має місце при мінімальному ступені активності або клінічній ремісії РА за призначенням лікуючого лікаря.
Як уникнути загострень РА? Профілактика загострень артриту полягає в обов’язковому регулярному контролі реакції організму на базисну терапію. Пацієнт з РА повинен оглядатися лікарем-ревматологом не рідше, ніж один раз на три місяці, особливо в перші роки виявлення захворювання. Лікар призначає і при необхідності здійснює корекцію лікування, визначає показання до санаторно-курортного і стаціонарного лікування.
Коли можна застосовувати санаторно — курортне лікування?
Санаторно-курортне лікування хворих на РА в період ремісії може проводитися щорічно.
При доброякісному перебігу захворювання без виражених змін у суглобах показано застосування родонових ванн у Хмельнику, Миронівці.
При прогресуючому перебігу зі згасанням запального процесу в суглобах — лікування сірководневими ваннами у Любіні Великому.
При розвитку виражених деформацій суглобів, контрактур – лікування грязьовими аплікаціями у Євпаторії, Саках, Одесі, Бердянську.
Санаторно-курортне лікування протипоказане за наявності загострення та в найближчі 3-6 місяців після стихання загострення РА.
Хірургічне лікування
При виражених болях, порушеннях функції суглоба при його серйозному пошкодженні можлива заміна суглоба чи інше коригуюче хірургічне втручання. Для попередження прогресування деформацій суглобів стоп або кистей лікуючий лікар може направити на консультацію до ортопеда-травматолога з метою підбору необхідних допоміжних засобів чи пристроїв.
Чи впливає дієта на перебіг РА? Без проведення адекватного медикаментозного лікування дієта не здатна суттєво вплинути на перебіг РА. Однак в процесі лікування важливо дотримуватись дієти, яка включає споживання необхідної кількості білка, вітамінів (краще – у складі овочів та фруктів), солей кальцію, морської риби. Необхідно обмежити вживання гострої, смаженої, жирної, кислої їжі. Харчування має бути трьох-чотириразове, невеликими порціями.
Мирослава Кулик
Врач-терапевт, ревматолог
Источник
