Ревматоїдний артрит медсестринський процес
Сестринський процес при ревматоїдному артриті та медикаментозні препарати — обов’язкові кроки в терапії. Ревматоїдний артрит (ревматизм) є часто зустрічається недугою, який пошкоджує суглоби. Ревматизм виникає запальний процес усередині суглобів. Патологія може впливати на іншу структуру суглоба: сухожилля, епіфізи кісток, сумки, хрящі, які є «складовими частинами».
Виділяють такі види захворювання:
Проте з усіх перерахованих видів тільки останній є найбільш складним і незрозумілим недугою, так як його етимологія ще не з’ясована. Вважається, що артрит — це захворювання, яке найчастіше виникає у людей похилого віку. Ревматоїдний артрит може з’явитися як у літніх, так і у молодих людей.
Чим відрізняється ревматоїдний артрит і чому він виникає?
Ревматоїдний артрит є аутоімунним захворюванням, який може привести до запальних процесів суглобів і оточуючих його тканин. Серед ймовірних чинників виникнення захворювання називають генетичну схильність до патологій імунітету. Важливо і те, що аутоімунний процес можуть спровокувати бактерії інфекційного характеру (грибкові, вірусні, бактеріальні), дисбаланс гормонів в організмі, сильний стрес. Прийнято вважати, що представниці жіночої статі частіше піддаються ревматизму, проте прийом протизаплідних засобів, вагітність, період лактації досить сильно зменшують імовірність появи даної патології.
Наголошується, що при ревматоїдному артриті виникає така складність, як несподіваний запальний процес, мета якого — зруйнувати хрящ суглоба. При цьому запалення виникає симетрично (наприклад, суглоби на обох вказівних пальцях обох рук).
Важливо!
Рада ортопеда Дикуля: від болів в спині і суглобах позбавить простий крем…Читати далі >>>
По ходу руйнування суглобового хряща рідина, що знаходиться в суглобах, не виділяється, що веде за собою різку і інтенсивну болючість в суглобах, їх рухливість знижується. Якщо хворий своєчасно не починає займатися правильної терапією, то ускладнення можуть включати деформацію суглобів, ушкодження тканин м’язів. Нерідко запалення може включати хребетна з’єднання.
Крім того, що при ревматоїдному артриті виникає маса небезпек, він також може стати причиною непоправних наслідків в працездатності інших внутрішніх органів (кишечника, судин, нирок і печінки, серця). Практично в половині випадків протягом 5 років пацієнт перетворюється на інваліда. Саме з цієї причини медики і фахівці настійно рекомендують лікуватися при появі перших симптомів і підозр на захворювання.
Як виявляється ревматоїдний артрит, які існують його види?
Дізнатися захворювання суглобів можна за такими ознаками:
Ступінь вираженості визначає наступну класифікацію ревматоїдного артриту:
Дивлячись на те, є чи в сироватці кров ревматоїдного фактора, також ревматизм буває серопозитивним та серонегативним. Під час захворювання можуть вражатися ліктьові і плечові суглоби, кисті, суглоби стопи, колінні і променезап’ясткові суглоби.
Як лікувати ревматоїдний артрит?
На сьогоднішній день інформацію про даному захворюванні можна знайти скрізь: про нього може розповісти і Вікіпедія, медична література. Однак на сьогоднішній день ревматоїдний артрит потребує систематичного лікування, так як тільки в цьому випадку недуга буде знаходитися під контролем. Для ревматоїдного артриту характерно те, що захворювання піддається ремісії (іноді до 2-х років), а потім знову повертається.
Терапія ревматоїдного артриту може відбуватися за кількома напрямками: протизапальне лікування (стероїдний, нестероїдний), хондропротектори (завдяки їм відновлюється функція та структура хряща), біологічні агенти (працюють над тими місцями імунітету, які втягнені у патогенез), корекція харчування та фізіотерапія.
Лікування ревматизму на ранній стадії колись включало тільки протизапальні засоби, які знижували хворобливі відчуття і руху пацієнта.
Однак захворювання з такою терапією буде прогресувати, тому що прибираються лише ознаки, а причина виникнення залишається. Нинішні способи лікування припускають основні методи: біологічні агенти, які будуть пригнічувати життєдіяльність деяких ферментів імунітету, що викликають сам процес запалення. У свою чергу хондропротектори будуть займатися регенерацією раніше пошкодженого хряща і будуть попереджати його можливе руйнування в майбутньому.
До хондропротекторам слід віднести такі комплексні засоби: Остеоартризи Актив Плюс і Остеоартризи Актив. Ці препарати містять хондроітин і глюкозамін сульфат, так як вони є природними складовими суглобового хряща. В даних препаратах є рослинні елементи (екстракти селери, імбиру та інші), що володіють антитромбическим і протизапальним ефектом, що дає можливість системно підійти до терапії ревматоїдного артриту.
Сестринський процес при захворюванні
Досить багато про сестринський процес скажуть різні наукові реферати. Як правило, сестринський процес повинен включати уточнення у хворого або його рідних, варто проводити об’єктивне дослідження, так як це допоможе медичній сестрі зрозуміти психічний і фізіологічний стан хворого, визначити його проблеми і знайти захворювання суглобів, а далі розробити догляд за ним. Проводячи бесіду (мається на увазі сестринський процес) з хворим, важливо з’ясувати необхідність тривалого прийому медичних препаратів і звикання до обмеження фізичної активності, так як суглоби піддаються больовим відчуттям і стають тугоподвижными.
Сестринський метод (догляд) передбачає наступні дії:
Зміна способу життя хворого
Ті, хто піддався ревматоїдного артриту, повинні підтримувати життєву активність, а також відповідально ставитися до важливих змін у житті.
Головним чином, варто відмовитися від шкідливих звичок (зловживання кавою, алкоголем), дотримуватися спеціальної дієти. При захворюванні не рекомендовано вживати солодкий перець, свинину, помідори, картоплю, пшоно, кукурудзяну крупу, вівсянку, баклажани. В свій раціон хворі повинні внести кисломолочні продукти і продукти, що містять каротиноїди (кінза, кавун, абрикоси, сливи, морква).
Друге, про що потрібно пам’ятати, це зниження фізичного навантаження на суглоби. Якщо пацієнт страждає ще й від зайвої ваги, то важливо дотримуватися сувору дієту і спрямувати сили на схуднення. Щоб полегшити рухи, варто робити спеціальні лікувальні вправи і використовувати фізіотерапію (спеціальний масаж, магнітотерапія та голкорефлексотерапія).
Ніхто не сперечається, що ревматоїдний артрит є одним з важких недуг людини. Але якщо вчасно звернути увагу на стан здоров’я, то вже через 3 місяці від початку лікування та дотримання здорового способу життя пацієнт може запобігти прогресуванню захворювання і забути про хвороби. Тому, якщо з’являються перші ознаки захворювання, зокрема довга скутість в ранковий час, важливо негайно звернутися за допомогою до фахівця.
Як забути про болі в суглобах?
- Болі в суглобах обмежує Ваші рухи і повноцінне життя…
- Вас турбує дискомфорт, хрускіт і систематичні болю…
- Можливо, Ви перепробували купу ліків, кремів і мазей…
- Але судячи з того, що Ви читаєте ці рядки — не сильно вони Вам допомогли…
Але ортопед Валентин Дикуль стверджує, що дійсно ефективний засіб від болю в суглобах існує! Читати далі >>>
Источник
1. Медсестринський процес при ревматичній хворобі.
2.
План:
1. Етіологія та патогенез ревматичної хвороби.
2. Клінічна картина ревматизму.
3. Лікування ревматизму.
4. Профілактика ревматизму.
3.
Ревматизм – це системне захворювання сполучної
тканини з переважною локалізацією запального
процесу в серці та суглобах ; розвивається після
перенесеної гострої стрептококової інфекції за
умови схильності до нього , головним чином у 7 – 15
річному віці. Жінки хворіють у 2,5 – 3 рази частіше,
ніж чоловіки.
4.
Етіологія :
виникнення ревматизму пов’язують з бетагемолітичним стрептококом групи А.
Ще причиною ревматизму є: переохолодження,
молодий вік, спадковість.
Чинниками ризику розвитку ревматизму є
ревматизм у батьків, жіноча стать, часті
стрептококові інфекції.
5.
Патогенез : стрептококи виділяють велику кількість
клітинних та позаклітинних речовин, які мають
токсичні ферментні властивості – стрептолізин,
стрептокіназу, дезоксирибонуклеазу (ДРН),
мукопептидазу, що пригнічують імунітет та
справляють кардіотоксичну дію.
6.
Клінічна картина має три періоди перебігу:
І період: триває 1 -3 тиж. Нездуження, біль у
суглобах, блідість шкіри , температура 37 -38 С.
Можуть бути носові кровотечі, збільшене ШОЕ,
зміни при ЕКГ. Підвищені титри
протистрептококових антитіл. Доклінічна стадія
хвороби.
7.
ІІ період – артралгія, поліартрит, кардит, зміни
лабораторних, біохімічних, імунологічних
показників. Своєчасне лікування в цьому періоді
призводить до одуження.
ІІІ період – різноманітні клінічні прояви
зворотнього ревматизму з латентними й
безперервно рецидивними формами хвороби.
8.
Початок ревматизму:
Розрізняють:
первинний (початкові
прояви ревматизму) , і
зворотній ревмокартит
Різкий біль у
суглобах
Температура тіла –
38-40 С
За 3-6 тиж. Задишка
(ревматичній процес
може уражати ендокард,
міокард, перикард).
9. Ревматичний дифузний міокардит — ураження міокарда, яке проявляється такими ознаками:
прискорене серцебиття;
перебої в роботі серця;
тупий ниючий біль у ділянці серця;
задишка і кашель під час фізичного навантаження;
у тяжких випадках можливі напади серцевої астми
і набряк легенів.
10.
Об’єктивно:
загальний стан тяжкий;
положення ортопное (напівсидяче з опущеними
ногами);
пульс частий, може бути аритмічним;
межі серця розширені, більше ліворуч;
тони серця ослаблені, аритмічні, може вислуховуватися
ритм галопу або неінтенсивний систолічний шум над
верхівкою серця;
дихання везикулярне ослаблене, в нижніх відділах —
незвучні вологі хрипи (ознаки застою в малому колі
кровообігу);
у тяжких випадках — гепатомегалія (збільшення
печінки), асцит (наявність вільної рідини в черевній
порожнині) та набряки нижніх кінцівок. Усе це є
ознаками застою у великому колі кровообігу.
11.
Ревматичний поліартрит — ураження суглобів при
ревматизмі, для якого характерні:
гострий біль у великих суглобах кінцівок летючого
характеру;
почервоніння, набряк і підвищення температури шкіри
в ділянці уражених суглобів;
рухи в уражених суглобах різко обмежені через біль;
ураження суглобів симетричне;
найчастіше уражуються колінні, надп’ятково-гомілкові,
плечові, ліктьові, променево-зап’ясткові суглоби; рідше
— кульшові та дрібні суглобі; верхніх кінцівок і стоп;
висока температура тіла (38—39 °С);
загальна слабість, підвищена пітливість.
12. Ревматичний поліартрит
13.
14.
Ревматична хорея (мала хорея, хорея
Сиденгама)
Уражує 12—17 % хворих на ревматизм, переважно
дівчаток (віком до 15 років). Для хореї характерні 5
основних симптомів:
гіперкінези (посмикування м’язів кінцівок і
мімічних м’язів);
м’язова дистонія;
порушення статики і координації:
судинна дистонія;
порушення психіки.
15.
Кільцеподібна еритема і підшкірні ревматичні
вузлики.
Є проявами ураження шкіри при ревматизмі.
Кільцеподібна еритема виникає у 7—10 % хворих на
ревматизм у вигляді неяскравих кілець, які не
виступають над поверхнею шкіри, неболючі під час
пальпації, не сверблять, при натисканні зникають.
Локалізуються переважно на тулубі, животі, внутрішніх
поверхнях плечей і стегон.
Підшкірні ревматичні вузлики виникають рідко — у
1% хворих на ревматизм. Це округлі, щільні, малорухомі і
неболючі утворення діаметром від кількох міліметрів до
1—2 см. Локалізуються найчастіше в місцях
прикріплення сухожилків, на розгинальних поверхнях
суглобів. Через 1—2 міс. самостійно зникають.
16.
17.
18.
19.
Основні діагностичні критерії ревматизму
Великі критерії ревматизму:
1. Ревмокардит.
2. Поліартрит.
3. Хорея.
4. Кільцеподібна еритема.
5. Підшкірні вузлики.
Малі критерії ревматизму:
1. Артралгія.
2. Гарячка.
3. Збільшення ШОЕ або позитивний С-реактивний
протеїн.
4. Подовження інтервалу Р—Q.
20.
Ознаки перенесеної
стрептококової інфекції
1. Ріст гемолітичного стрептокока групи А, що його
виявляють під час бактеріологічного дослідження
матеріалу із зіва.
2. Зростання титру антистрептококових антитіл.
21. Лабораторні показники залежно від активності ревматизму
Показник
Лейкоцити
ШОЕ
Фібриноген
Серомукоїд
Титр ACJI-О
-Глобуліни
-Глобуліни
Неактивна
фаза
Активна фаза, ступінь
І
II
III
10—12
9
6—7*109/л 8—10 *109/л
>12
*10
/л
*109/л
20—40
до 10 мм/год до 20 мм/год
>40 мм/год
мм/год
4—5
4—5
5—6
7 і вище
0,20
0,20—0,22 0,22—0,30
>0,30
1:160—1:250 1:250—1:300 1:300—1:600 1:600—1:1200
до 0,08
0,08—0,12 0,12—0,15
>0,15
до 0,16
0,16—0,20 0,20—0,25
>0,25
22. Лікування
Лікарняний (ліжковий) режим
Лікувальне харчування (дієта №10)
Етіотропна терапія
Ліквідація активного запального процесу
Симптоматична терапія
Санаторно-курортне лікування
Диспансеризація
Запобігання загостренням
23.
Основа етіотропної терапії – бензилпеніцилін
Бензилпеніциліну натрієву сіль вводять в/м по
1млн ОД кожні 4 години упродовж 2 тижнів
В подальшому кожні 3 тижні упродовж як мімінум 5
років слід вводити ретарпен по 2,4млн ОД в/м
Макроліди (еритроміцин,кларитроміцин,
,сумамед, рулід)
Цефалоспорини (цефпіром, максипім, кефлекс,
дурацеф)
24.
Нестероїдні протизапальні препарати НПЗП —
диклофенак, піроксикам, ібупрофен, кетопрофен,
целебрекс
Щоб запобігти небажаним ефектам НПЗП, разом з
ними застосовують мізопростол
Амінохолінові препарати (делагіл)
Глюкокортикоїди (преднізолон) призначають
тільки для лікування тяжкого ревмокардиту
Метаболічна терапія(рибоксин, АТФ, предуктал)
Симптоматична терапія
25.
Профілактика
Первинна – запобігання першій атаці ревматизму комплекс індивідуальних та соціальних заходів
загортовування, підвищення життєвого рівня,
поліпшення житлових умов, раннє та ефективне
лікування ангін, гострих стрептококових захворювань
верхніх дихальних шляхів.
Вторинна — скерована на уникнення повторних атак
ревматизму –
Один раз на 3 тижні ретарпен (біцилін-5) в/м по 2,4млн
ОД упродовж як мінімум 5 років,
В період підвищеної захворюваності на ГРВІ роблять
поточну профілактику (10-денний курс пеніциліну або
еритроміцину).
26.
Дякую за увагу.
Источник
Сестринский уход при ревматоидном артрите – одно из основных составляющих лечения, позволяющее повысить качество жизни пациентов.Поражение суставов ревматической природы – генетически обусловленное, прогрессирующее социальное заболевание, описанное еще Гиппократом. В мире страдают этой патологией 1,5-2% населения, соотношение женщин и мужчин среди числе пациентов 3:1 (75-77% и 23-25% соответственно). До 85-90% пациентов становятся нетрудоспособными в течение 20 лет от манифестации заболевания и составляют 18-21% всехинвалидов.
Сестринский процесс при лечении пациента с ревматоидным артритом
Сестринский процесс – комплекс мероприятий, имеющих научное обоснование, направленных на обеспечение максимально возможного уровня комфорта пациента, его физического и психического равновесия. Внедрение стандартов сестринского процесса в России еще обсуждается.
Сестринский процесс при ревматоидном артрите включает 5 этапов:
- Обследование человека, страдающего ревматоидным полиартритом. Медсестра в ходе беседы с пациентом или его родственниками выясняет жалобы. При осмотре измеряет температуру, артериальное давление, оценивает кожные покровы. Особое внимание необходимо уделить осмотру и пальпации пораженных суставов, оценить степень их подвижности, походку.
- Выставление сестринского диагноза. Анализ полученных данных, выявление трудностей, препятствующих пациенту вести привычный образ жизни. Диагноз ставится посимптомно и посиндромно, все проблемы делятся на существующие (боль, ограничение подвижности, психологический дискомфорт) и предполагаемые (образование пролежней у лежачих пациентов, снижение настроения при потере работоспособности).
- Постановка целей и планирование. На этом этапе нужно поставить реальные краткосрочные и отсроченные задачи. В процесс планирования нужно обязательно вовлекать пациента и его родных. Ближайшие цели (1-2 недели) направлены на улучшение состояния пациента. Отдаленные – на профилактику рецидивов, адаптацию пациента.
- Реализация плана ухода. В соответствии с поставленными целями на четвертом этапе выполняются мероприятия для их реализации. Действия медсестры могут быть зависимыми (по назначению врача), независимыми (по своему решению) или взаимозависимыми (совместно с врачом).
- Оценка. Анализ результатов сестринского процесса включает оценку достижения поставленных целей, реакции пациента на сестринский уход, эффективности проводимых мероприятий и дальнейшее планирование. Если задачи не решены, ищется причина и возможные пути решения.
Все проводимые мероприятия, а также реакцию пациента на них необходимо письменно фиксировать в сестринской истории болезни.
Какие манипуляции выполняет медсестра?
Разработав план мероприятий, медсестра обеспечивает их реализацию. Люди с ревматоидным полиартритом часто впадают в депрессию из-за своего состояния – невозможности свободного передвижения, работы, самообслуживания.
Сестринский уход начинается с бесед с пациентом. Медсестра разъясняет особенности течения болезни, внушает уверенность в успехе, акцентирует внимание на привлекательных чертах внешности, уводя внимание пациента от изменений суставов, походки.
Средний медицинский персонал объясняет необходимость отказа от вредных привычек и соблюдения диеты (стол №10), а затем следит за исполнением этих рекомендаций. При избыточном весе разрабатывает план похудения для уменьшения нагрузки на суставы.
В помещении медсестра следит за поддержанием оптимальной температуры и влажности воздуха, контролирует частоту проветривания.
Когда заболевание находится в остром периоде, медсестра помогает принять удобное положение лежачему пациенту – с приподнятой головой, полусидя. Пораженный сустав фиксируется повязкой, лонгетой в функциональном положении для уменьшения боли. При необходимости медсестра обеспечивает человека костылями, обучает использованию.
По назначению врача на воспаленный сустав прикладывает сухое тепло (грелки, компрессы). Если есть открытые раны или свищи, медсестра меняет повязки.
Также она следит за приемом назначенных препаратов. Рассказывает:
- о необходимости постоянного лечения;
- о правилах приема лекарств для профилактики осложнений.
Помогает выполнять ежедневный туалет, кормит пациента. При этом ведет разговоры о временном ограничении в самообслуживании.
Пациентам с деформирующим остеоартрозом и стойкими нарушениями функции суставов надо помогать вновь приобретать навыки самообслуживания с учетом появившихся ограничений.
После стихания острого процесса медсестра начинает делать массаж и комплекс упражнений лечебной гимнастики, разработанный индивидуально врачом. В процессе обучает пациента самомассажу, разъясняет необходимость тренировок и поддержания подвижности в пораженной конечности. Это способствует профилактике развития:
- контрактур;
- анкилозов;
- атрофии мышц.
Медсестра привлекает к помощи психологов. Совместно с родственниками убеждает в вероятности поиска новой работы с учетом физических возможностей человека.
Сестринский уход заключается и в обучении пациента методам профилактики обострений. Разъясняется необходимость приема лекарств, регулярного посещения ревматолога, снижения массы тела, выполнения комплекса упражнений, правильного подбора одежды с учетом погоды.
Удобная, качественная обувь облегчает движение, снижает нагрузку на суставы. Правила выбора обуви также должна объяснить медсестра.
Кому требуется сестринский уход при ревматоидном артрите?
Сестринский уход может осуществляться в больнице или дома в зависимости от потребностей пациента.
Обострение ревматоидного полиартрита, острая ревматическая лихорадка – показания к стационарному лечению. В рамках помощи используют необходимые мероприятия, составляется индивидуальный план, заводится сестринская история болезни, в которой отражаются все действия и результаты лечения. При выписке медсестра пишетсестринский эпикриз, содержащий краткое описание проведенных манипуляций и рекомендации по дальнейшему лечению, реабилитации.
Важно! При запоздалой диагностике и отсутствии лечения инвалидность развивается через 5-6 лет у 30-33% людей, страдающих ревматоидным полиартритом.
Пациенты с осложненным течением ревматического артрита, у которых развились контрактуры (ограничение подвижности в суставе), анкилоз (неподвижность), деформирующий остеоартроз, нуждаются в постоянном уходе и помощи со стороны среднего медицинского персонала.
Домашний уход несколько отличается от стационарного и имеет следующие особенности:
- Медсестра и пациент находятся в длительном, тесном контакте.
- На первый план выступает психологическая помощь и доверие медицинскому персоналу.
Все манипуляции и ежедневный утренний туалет стоит начинать после приема препаратов. Так, добиваясь уменьшения боли, можно вовлекать в процесс самого человека, обучать навыкам самообслуживания с учетом степени ограничения подвижности.
Использование сухого тепла и ванн облегчает состояние пациента. Задача медсестры следить, чтобы вода не была излишне горячей.
Налаживать контакт с близкими подопечного также может быть полезно. Медсестра советует включать в рацион блюда, полезные при артрите или деформирующем остеоартрозе:
- холодец;
- бульон;
- желе.
Для сохранения социальной активности полезны прогулки. Медсестра помогает одеваться, советует носить теплую одежду, укутывать пораженные суставы. Следит, чтобы прогулки не были длительными, по возможности старается избегать лестниц, предотвращая чрезмерную нагрузку. Помогает использовать средства передвижения.
Сотрудничество пациента и среднего медицинского персонала – залог полноценной жизни страдающего ревматоидным артритом и деформирующим остеоартрозом.
Источник
